Коли високим небесам
віддасть мене всеблагий Боже,
коли залишусь сам на сам
з тим, що високе і тривожне,
коли змету свої гріхи
в провалля, звите для провини, -
чи правда те, що з всіх лихих
або, може, років щасливих
буде дозволено мені
вернутися в той час і місце,
в яких була я найщасливша
і там зостатись назавжди?
Коли це так, то я впізнаю
єдину мить під небокраєм,
де сонце, ранок, шлях і Київ,
де я закохана й понині.
Свидетельство о публикации №115012104413
спасибо хоть жива здорова и вот и стих даже появился.
искренне.
Владимир Сафин 27.01.2015 15:37 Заявить о нарушении
Будь здрав, Владимир Сафин!
Лариса Данилюк 1 14.04.2016 16:56 Заявить о нарушении