Зимовi свята 2015

Забродив виноград, вдосталь сонцем гарячим зігрітий.
Кожну ягідку, ніжно, поклав я під прес: задля сусла та соку.
Відчувати енергію зірки…  та кольору й смаку радіти,
І на зустріч чекати: до грудня наступного року.

Хоч мороз за вікном дошкуляє завзято із вітром.
Заганяючи перехожих у транспорт, будинки та ліжка…
Є кутя на столі… з маком, розтертим в макітрі, -
На стіні силует: клаптик вуха та вуса… і відлуння, що муркає кішка.

Та в країні – війна. «Дивна»… й дивно мені та тривожно…
Ми в тилу? Хто по-справжньому ворог? Де зброя? Набої?
Що змінилось за рік, якщо правди зналязти* не можна?
Ми в полоні сторонніх людей, в пастці мови чужої!

Осад перший додолу пішов – так не рік і не два у бродінні.
Хтось – поліг. Хтось скотився від немочі десь там на дно.
А на горі – чути гуркіт процесу – вир духу та булькотіння…
Тільки затихне усе… трохи з часом… отже – готове вино.

Де істина? Чому червоний сніг, а не вино і тости за здоров’я?
Де єдність? Демократія для бідних: мов  колесо п’яте в возі.
Де рівність? У правах та правилах життя…  поки ще не знайшов я…
За мир! Щоб не лилася кров! Щоб серце не стискалося в тривозі!

*зналязти – znalezc (pl) – знайти

Поет ХХ сторіччя 21.01.2015 с. Торгановичі вул.. Тиха, 12


Рецензии