сумую
за тими часами, де нас малював на вікнах,
де нас залишав на квітах
вітер.
змінював напрям. доля
наш витрачала час.
я сумую.
за випадковим снігом,
за твоїм неодмінно
літо
складе з порожніх нулів
не порожніх нас.
я сумую.
за кожним подихом тіла.
за ним не розкрили
крила.
без сили вертається
птах.
назад.
сумую.
поганий знак.
Свидетельство о публикации №115012110714