Багряне намисто
Не тече, а стоїть над очима,
Мов пекельна гаряча приманка
Мов дівчИна,
Потворно яка впала низько.
Закреслюючи майбутнє,
Розставили зовні капкани,
Гучні голоси, через вічні тортури,
В вас дУші людинні відсутні!
В вас крові своєї не буде й стакану,
Тому до чужої ви падкі!
На чорному колесі чОрта зустрівши
І з ним розмієтесь в припадку!
На бісову дівку поглянеш
Своєї втратиш спромоги,
Віддаш їй і серце і тіло як в ліжко те ляжеш,
Назад вже не буде дороги.
Наступна зупинка це пекло,
Що сяє багряним намистом,
Благаю, щоб вам було тепло!
Бажаю сердечно та чисто.
Свидетельство о публикации №115012011327