Я раптом полюбив тебе сильніше,
Та стало тільки боляче від цього,
Що тобі до болю, до душі,
до серця мого?
До тій біди, далеко ще до тиші.
Я чую крик, невже він мій?
Я не любив тебе ніколи так.
Та разом с цим ніколи не страждав,
мов сбитий птах,
Який зазнав поразки падає
Та розбивається об скелю,
Вільного подиху немає,
Немов блукаю в хижої пустелі...
Краю мiй!
© Copyright: Макс Мосин, 2015
Свидетельство о публикации №115012011098
Свидетельство о публикации №115012011098
Рецензии
Після трьох років за кордоном, після житття у трьох інших країнах, я змогла повернутися Додому. А ти зможеш?
Сестра Талес 15.04.2020 15:04 • Заявить о нарушении
Сестра Талес 15.04.2020 15:04 • Заявить о нарушении
Привіт-привіт.
Як бе це іронічно не виглядало - волею долі я у Москві.
Я рад, що ти вдома, та є один парадокс, я вже не знаю, де це "твій дім").
Дім там, де народився і здобув освіту, там де знайшов нове натхнення та нові емоції, чи там, де чекають і люблять?)
Якщо притримуватись останнього - то в мене декілька таких місць і я цьому радий)
Макс Мосин 16.08.2020 16:26 Заявить о нарушении
Як бе це іронічно не виглядало - волею долі я у Москві.
Я рад, що ти вдома, та є один парадокс, я вже не знаю, де це "твій дім").
Дім там, де народився і здобув освіту, там де знайшов нове натхнення та нові емоції, чи там, де чекають і люблять?)
Якщо притримуватись останнього - то в мене декілька таких місць і я цьому радий)
Макс Мосин 16.08.2020 16:26 Заявить о нарушении