Так хочеться, тихенько покохати,
Без жодних сварок, кинутих на вітер слів.
Щоб, тихо з шепотом втопати,
у бухті незруйнованих ще кораблів.
Так хочеться, коханою, щоб називали,
щоб, очі в очі а рука в руці.
Щоб, не від сліз очі палали,
а від усмішки на знайомому лиці.
Так хочеться, не знати ліку дням,
щоб, паралелі все ж таки колись торкнулись.
Колись, усім відверто треба нам -
щоб, всі ілюзії таки відбулись.
Так хочеться, не втратити дитину в серці,
Кохати щиро. Розтопити вічну мерзлоту.
Відкрити всі таємні дверці,
комусь вказати свою істину.
Так хочеться, щоб по простому,
щоб, без претензій та без попрікань.
Сказали : - "Не віддам нікому !".
Це найсильніше з всіх наших бажаннь.
Так хочеться, тихенько покохати,
і гріти руки в теплоту сердець.
Щоб "РАЗОМ" - це не привід в ігри грати.
Щоб "РАЗОМ" - це один на двох кінець.
Так хочеться
© Copyright: Старлинг Марианна, 2015
Свидетельство о публикации №115011805215
Свидетельство о публикации №115011805215
Рецензии