В душі моїй давно блукає сповідь,
висвячує всі закутки у ній.
І зойкує душа на кожнім слові,
заглиблена в задавненій вині.
Ті зойки серед ночі плинуть в стогін,
здригаюся в обірваному сні,
шукаю порятунку в Божім слові,
бо ж проща знову снилася мені.
І каяття до вічності зболіле,
що довго так ховалось в глибині,
з вершин впаде на мене світлом білим,
і зцілить все зболіле у мені.
Каяття
© Copyright: Дина Пугачёва, 2015
Свидетельство о публикации №115011812496
Свидетельство о публикации №115011812496
Рецензии