Ішов дідусь осіннім містом,
Вуста йому заціпив біль.
Ішов дідусь журливим містом
У світанкову заметіль.
На нього зверхньо поглядали
Ті, що здорові й молоді,
Дивуючись його непевній,
Його зажуреній ході.
Що ж він? Своє життя, кохання
Він тільки вчора поховав...
Пекучий біль. як мить остання,
Невтішне серце обгортав.
Дерева, вчора золотаві,
Сьогодні чорні та руді.
Ховалися осінні сльози
В сумній старечій бороді...
Плач серця
© Copyright: Евгения Гитальчук-Вирченко, 2015
Свидетельство о публикации №115011810536
Свидетельство о публикации №115011810536
Рецензии
Да, когда теряешь близких людей, не только деревья становятся черными...Евгения, какая же вы молодчина! Ваши стихи об Украине читала, и не могла сдержать слез.Дай нам Бог увидеть когда-нибудь снова процветающую, добрую, гостеприимную Украину, какой знала я ее раньше. С уважением Валентина.
Валентина Киселева 2 15.12.2017 20:48 • Заявить о нарушении
Валентина Киселева 2 15.12.2017 20:48 • Заявить о нарушении
Валентина, Ваши слова тронули до глубины души.
Спасибо!
С теплом и искренним уважением.
Евгения Гитальчук-Вирченко 17.12.2017 00:48 Заявить о нарушении
Спасибо!
С теплом и искренним уважением.
Евгения Гитальчук-Вирченко 17.12.2017 00:48 Заявить о нарушении
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.