Моє дитинство колисали
Не гай зелений й поле чисте,
Але в душі - вербові далі,
Хоч народилася я в місті.
Мене ще змалку чарувало
П'янке калинове намисто,
Наснаги, сили додавало
І віри у святе та чисте.
Стрімкий лет птаха, шал природи,
Бузку духмяного розмай,
Акацій пахощі та врода
І веселковий дивограй...
Дзвінке весняне розмаїття
Бентежить душу в котрий раз.
Життя рядки різноманітні
Гортає вітерець для нас.
Не можу я навіть збагнути,
Як можна все це не любити...
Довкілля пахощі вдихнути -
Заради цього варто жити.
Варто жити
© Copyright: Евгения Гитальчук-Вирченко, 2015
Свидетельство о публикации №115011810232
Свидетельство о публикации №115011810232
Рецензии
Знiмаю капелюха... Чудовий вiрш!
Як радуга життя, як квiти...
Заради цього варто жити.
A автору бажаю - щастя бiльше!
З повагою i всьго Вам найкращого!
Александр Харчик 20.10.2015 11:23 • Заявить о нарушении
Як радуга життя, як квiти...
Заради цього варто жити.
A автору бажаю - щастя бiльше!
З повагою i всьго Вам найкращого!
Александр Харчик 20.10.2015 11:23 • Заявить о нарушении
Шановний Олександре! Щиро дякую!
Дякую за увагу, за теплий відгук, за чудовий експромт!
З теплом та повагою
Евгения Гитальчук-Вирченко 20.10.2015 21:21 Заявить о нарушении
Дякую за увагу, за теплий відгук, за чудовий експромт!
З теплом та повагою
Евгения Гитальчук-Вирченко 20.10.2015 21:21 Заявить о нарушении