Упала с неба

                З неба впала в долоню сніжинка.
                Та не знав,  що робити мені,
                щоб продовжити,  хоч на хвилинку,
                їй  життя, та  зігріти  її.
 
                Я дивився, тримав  обережно.
                Стримав подих. Завмер. Не моргав.
                Все зробив, що було тільки можна
                щоб  її  вітерець не  забрав.
 
                Та забув я про серце гаряче,
                шо забилося раптом, як птах.
                Тільки-но її бачив неначе,
                а тепер лиш краплинка  руках.
                Николай Козакевич
                (Свободный перевод с украинского языка)
                Евгении Поздняковой.

 Упала с неба на ладонь снежинка,
 Я растерялся, что мне делать с ней?
 Так нежно засверкали все искринки,
 Я даже вечность предложил бы ей
 И трепетал её оберегая,
 Я не дышал и даже не моргал,
 Она переливалась, как живая,
 Я ветру душу за неё отдал.
 Зарёй вишнёвой сердце запылало,
 Как птица билось позабыв про страх
 И по ладони капелька бежала...
 А соль её осталась на губах...