Берiзка кинула до долу

Берізка кинула до долу,
Зимою змучене гілля.
Щоб любувалися навколо,
Хмаринки неба ним здаля.

Кидаючи на землю вітром,
Листочки сірі звідусіль.
Кладучи каплі тихим титром,
Прозорі,білі,наче сіль.

Любуючись світанком раннім,
На них мерцанням виграє...
Контраст життя,тепло останнє,
В надіях марних,що в сні п'є.
  (Понкратова.О.В.)


Рецензии