Вогнян вершники
Страх впасти у кому.
І втома ввечері лягає
З тобою до ліжка.
Нанесені хною слова
Стали пророчими.
Твоя істина в вині.
Наступної ночі не схочеш
Бачити більше,
Ніж зазвичай.
Наїлася досита.
Досить до скону.
З тебе ще намалюють ікону
І канонізують.
Люблять чомусь посмертно.
Вогняні вершники.
Марево десь під стелею.
Шукаєш відповіді,
А питання зникли
Ще зранку чи минулого тижня.
Скажем, у середу.
І ти загубилась в собі,
Як маленькі діти губляться
В гіпермаркетах.
Свидетельство о публикации №115011712162