Ми з тобою настільки ж сумісні,
Як кров вампіра та кулі срібні.
І нащо тоді писати ці пісні,
Якщо вони нікому не потрібні?
Нащо тоді убиватись по ночах,
Залежати тільки від твоїх очей.
Якщо ти знаєш ,що ти не хочеш.
А не знаєш простих, усталених речей.
Години за днями і так до пенсії,
Забрано в нас обох щасливе дитинство .
Я до тебе від негативу, а ти - від агресії,
Наче разом буть - найнижче злочинство .
***
© Copyright: Иванна Ягода, 2015
Свидетельство о публикации №115011711127
Свидетельство о публикации №115011711127
Рецензии