Тебе розриває тиском зсередини.
Спроба припинити шукати причини зірвана.
Нерви напружені й досі болять порізані руки.
Рухи повільніші. Вальс Агати в навушниках.
Треба берегти сили й ще міцніше стискати зуби.
Так мало витримки й так багато комплексів,
Що навіть плакати якось банально,
Хоча дуже хочеться.
П'ятнадцять хвилин до півночі.
Час так повільно тягнеться.
Й найкраще на шиї зі зашморгом.
Слова втратили актуальність.
Завтра примарне, і ти так виснажена.
Небо кидається тобі в долоні.
Добре, що хоч воно змогло вибачити.
Ще трохи...
© Copyright: Алла Паранойя, 2015
Свидетельство о публикации №115011710679
Свидетельство о публикации №115011710679
Рецензии