Я намалюю свої страхи
Венозною кров*ю.
Моя Голгофа ще пуста,
але я потроху її заповнюю.
То принесу хреста,
то гріхи свої видам
за легіон солдат.
Моя правда проста,
я давно поховала Ісуса Христа.
Й істина давно втопилась в вині.
Так швидко минають дні
й такі холодні та німі ночі.
Я не хочу чекати примарних чудес.
Їх просто немає.
Й до ранку знову створювати
нові рани по старих шрамах.
17. 01
© Copyright: Алла Паранойя, 2015
Свидетельство о публикации №115011710162
Свидетельство о публикации №115011710162
Рецензии