…Відгук у серці безмовного неба,
Віру навічно дарує у Тебе.
Стелять дорогу зорі старанно,
і почуття долинають кохання.
Не оминаючи стіни туману,
мрії у далеч покірні пірнають…
Музика вітру в ніч сполошила –
тишу, що ждала на душу щасливу!..
Сповнились двоє надією в завтра,
і сльози убога земля поглинала,
кращим ставав світ, без сумнівів, суму,
як вдарили громи печалі у струни…
Безмовно...
© Copyright: Виктор Сурженко, 2015
Свидетельство о публикации №115011601727
Свидетельство о публикации №115011601727
Рецензии
