Ти знаєш, так буває, так буває…
Важливо, хто у всьому цьому – ти…
Ніякий бруд тебе не зачіпає,
Якщо немає бруду у тобі.
Усе проходить, так, усе проходить…
Від себе не сховаєшся в собі…
Життя вирує, часом колобродить,
Щоб показати Шлях у Чистоті.
Ти можеш знати, можеш і не знати,
Та відчуваєш порухи Душі,
Що в кожну мить спроможні підказати,
Як відшукати Світло у собі.
Можливо, все, що зібране тобою,
Для інших – непомітне і чуже…
Але Життя, пронизане Любов’ю
Твоєї Сутності – навічно вже твоє…
16.01.2015
Ти знаeш, так буваe, так буваe
© Copyright: Катерина Жебровська, 2015
Свидетельство о публикации №115011503520
Свидетельство о публикации №115011503520
Рецензии