346. Хай не забудуть ще прийдешнi роки...

  Хай не забудуть ще прийдешні роки
  те хрещення у сивому Дніпрі,
  умиване у водах синьооких.
  То сходження слов"янської зорі.

  Зорі, що ворогам не на поталу...
  Та з часом все змінилося чомусь.
  А нині... Що з тобою нині стало,
  золотодзвінна Київськая Русь?

  Навколо себе ти братів єднала
  понад дніпровських сивих берегів.
  Та вкотре, вкотре що з тобою стало,
  чому ти знов у колі ворогів?

  Війна. Стражденна Україно-мати,
  ізнов твоїх поменшало синів,
  і кров людська, і вщент розбиті хати,
  і по степах спалахують вогні.

  Ти вір, себе ти зможеш захистити
  від негараздів лютих та незгод.
  З тобою ми, твої, Вкраїно, діти.
  Не так багато тим вогням палахкотіти.
  Та допоможе нам усім Господь!


Рецензии
Спасибо,Игорь! Слава Україні! Героям слава!
Прочитал рецензии и не удивился, я многих своих друзей на сайте потерял,
пытаясь отрицать то, что они не знают и не могут знать.
А я живу в Донбассе и они мне не верят. Умеет Путин мозги вставлять.
Заходи, буду рад знакомству.
С уважением

Иван Дорош   16.07.2015 23:52     Заявить о нарушении
Вань, знаешь воюю я с ними, с теми, которые ни хрена не понимают, для которых мы - бандеровцы, укропы, бандерлоги, фашисты. Да пошли они... такие. Я думаю, в России млн. пять придурков, а остальные-то, слава Богу, нормальные люди. Если тебе, коренному жителю, не верят, то что говорить. Но это ненадолго... Заходи и ты ко мне, буду рад. Слава Україні!!! С ув.

Игорь Ярин   17.07.2015 10:00   Заявить о нарушении
На это произведение написано 10 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.