346. Хай не забудуть ще прийдешнi роки...
те хрещення у сивому Дніпрі,
умиване у водах синьооких.
То сходження слов"янської зорі.
Зорі, що ворогам не на поталу...
Та з часом все змінилося чомусь.
А нині... Що з тобою нині стало,
золотодзвінна Київськая Русь?
Навколо себе ти братів єднала
понад дніпровських сивих берегів.
Та вкотре, вкотре що з тобою стало,
чому ти знов у колі ворогів?
Війна. Стражденна Україно-мати,
ізнов твоїх поменшало синів,
і кров людська, і вщент розбиті хати,
і по степах спалахують вогні.
Ти вір, себе ти зможеш захистити
від негараздів лютих та незгод.
З тобою ми, твої, Вкраїно, діти.
Не так багато тим вогням палахкотіти.
Та допоможе нам усім Господь!
Свидетельство о публикации №115011408213
Прочитал рецензии и не удивился, я многих своих друзей на сайте потерял,
пытаясь отрицать то, что они не знают и не могут знать.
А я живу в Донбассе и они мне не верят. Умеет Путин мозги вставлять.
Заходи, буду рад знакомству.
С уважением
Иван Дорош 16.07.2015 23:52 Заявить о нарушении
Игорь Ярин 17.07.2015 10:00 Заявить о нарушении