Зорепад
Зірки завзвичай бавляться таким у серпні.
Та, певно, коли віриш у дива,
Частіше погляд підіймається доверху.
Частіше зазираєш у пітьму,
Шукаєш й там промінчики надії;
Вдивляєшся у хмари і журбу
Десь губиш серед них, і віру сієш.
Коли нам мріється, - із нами наче Бог,
Чи янгіл, або інша якась сила,
Що занотовує. І от ми вже УДВОХ
Так хочемо, щоб справдилися мрії.
Колись один мудрець мені сказав:
"Гуртом здолати легше, навіть, звіра", -
І влучно потім ще додав:
"Із мріями так само: два - вже сила!"
Ви бачили у січні зорепад?...
Я - бачила! - В Різдво на сільській ниві.
І янголу прошепотіла так:
"Я хочу МИРУ в нашу Україну!,
Я хочу благодаті в кожен дім.
Я хочу, посміхалися щоб діти,
Щоби серця не знали лютих зим,
І чуйними лишалися довіку"...
...Я точно знаю, янгіл поруч був.
Все нотував і мчить уже до Бога,
Щоб збулося усе, що він почув,
Бо заслуговує Вкраїна той дороги!
Ви бачили у січні зорепад?...
Здіймайте очі деколи до неба!
Загадуйте нам світле майбуття,
І справдиться все бажане як треба.
Бо буде нас не тисячі-мільйони,
Нас буде вдвічі більше - з нами Бог!
І янголи, мов варта-охорона
На захисті омріяних думок.
П.С.
Іще два слова я додам до цього:
Сильнішим ВГОЛОС слово буде для зірок.
Тож, не соромлячись, волайте небесам уволю:
Про МИР, ДОБРОБУТ, ЩАСТЯ та ЛЮБОВ!!!
Свидетельство о публикации №115011408129