Холодно, в очах твоїх зима
Білим снігом душу осипає.
Ми удвох, та я чомусь сама,
Як це зрозуміти – я не знаю.
Снігом переметені путі,
Кучугури спогадів – горою!
Ці проблеми в нашому житті
Ми самі створили вдвох з тобою.
Як ніколи - хочеться весни!..
Чи поможе сонце нам весняне ?..
…Вірю я в пророчі білі сни,
Де ти – мій! А я – твоя!.. й кохана!..
Холодно...
© Copyright: Мария Зубрий, 2015
Свидетельство о публикации №115011406608
Свидетельство о публикации №115011406608
Рецензии