яК примАРА...
А потім трішки зникає під ранок.
Сочиться в Серце та спать не дає,
І лишень вдень затихає біль рани.
Це так раптово, бо того не ждеш,
Зненацька наче підступно і підло.
І сон - не сон, а кошмар із пожеж,
І ти - не ти, а примара вся блідла.
Свидетельство о публикации №115011305610