К Тебе, о Матерь Пресвятая Н. В. Гоголь

К Тебе, о Матерь Пресвятая,
Дерзаю вознести свой глас,
Лице слезами омывая:
Услышь меня в сей скорбный час.

Прими мои теплейшие моленья,
Мой дух от бед и зол избавь,
Пролей мне в сердце умиленье,
На путь спасения наставь.

Да буду чужд своей я воли,
Готов для Бога все терпеть,
Будь мне покров во горькой доле,
Не дай в печали умереть.

Ты всех прибежище несчастных,
За всех молитвенница нас;
О, защити, когда ужасный
Услышим судный Божий глас.

Когда закроет вечность время,
Глас трубный мертвых воскресит,
И книга совести все бремя
Грехов моих изобличит.

Покров Ты верным и ограда;
К Тебе молюся всей душой:
Спаси меня, моя отрада,
Умилосердись надо мной!
           (Н. В. Гоголь)
************************
         
Перевод(Переклад):
До Тебе, Матір Пресвятая,
Я прагну голос свій звернуть,
Слізьми обличчя я вмиваю:
У мить скорботну не згордуй почуть.

Прийми моє найтепліше моління,
Мій дух незгод і зла позбав,
Пролий у серце втіхи променіння,
На врятування шлях направ.

Нехай чужий своїй же волі,
заради Бога я готовий все стерпіть,
О, будь покровом від гіркої долі,
Але в нудьзі не дай мені кінчить.

Усіх Ти сховок нещасливих,
За всіх молитвинниця нас,
О, захисти, коли жахливий,
Почуймо Божий судний глас.

Коли зачинить вічність часу чар,
І трубний хор небіжчиків воскресить,
Й сумління книга весь тягар,
Гріхів тоді сувій моїх підкреслить.

Ти вірним прихист й огорожа;
Тобі молюся від душі всієї:
Врятуй мене, утіхо гожа,
І милості мені даруй своєї!