Як сполохана ніч
Промайнуло життя
Не шкодую за ним
Але плаче душа
Відлетіли кудись
Наші кращі роки
Чі були, не були
Ми на святі весни?
Чарівниця весна
Посміхнулась в уста
І півонії цвіт
Розгубила сама
Сніжна, люта зима
А журба, як змія
І сичить і куса
А на скроні летить
Вже летить сивина
І сполохана ніч
Буде вічно зі мною
А літа не вернуть
Бо спливли за водою
15 грудня 2000 року
Промайнуло життя
© Copyright: Екатерина Таратун, 2015
Свидетельство о публикации №115011204406
Свидетельство о публикации №115011204406
Рецензии