Я був колись в дважний
Вояка Армії Совецькой
Поводився поважно
Вусами дьоргав хвецько
Моя стрункая стать
Медалей дзвон і лакові штиблети
Як „умереть, не встать...”
Брали жінок в полон, вальсуя на паркеті
Все в спогад увійшло огидно –
Я тепер каліка і мушу культигати
Для мене тепер гідно
Доповзти, хуч, до хати...
Свидетельство о публикации №115011203183