Кажеш - нема чудес?
під час липневої задухи?
І, може, як далекозорі,
існують ще й далеконюхі?
Життя і в радощах, і в сумі
земними пахощами дражнить.
І вірші пахнуть, як парфуми,
тоді, коли ці вірші – справжні.
Тримав ти у долонях зірку,
коли вода в твоїх долонях?
Ображено ця зірка зирка,
що опинилась у полоні.
Чи думав ти колись, мій друже,
про самогубство, що мерзотне,
коли ставав на край калюжі
та задивлявся безодню?
Кажеш – нема чудес?
Поруч вони, чи десь.
***
Свидетельство о публикации №115011109740