Счастье

Фото из интернета


Однажды лесные пришли птицы, звери
К Волшебнику. Счастье он им предлагал.
Зашли за  ним дружно они к нему в двери,
Ведь каждый по-своему дар представлял:

- Это же что-то вкусное очень!
- Это над лесом свободный полёт!
- Да нет, это шорох в траве среди ночи!
- Нет, счастье – это жизнь без забот…

Так спорили долго птицы и звери,
Не находя на вопрос ответа,
И перестали Волшебнику верить.
И он их тогда всех оставил без света.

И холодно стало, темно кругом.
И все стали думать о свете одном.
И, наконец, все взмолились они:
«Верните, пожалуйста, светлые дни!»

И добрый Волшебник вернул им свет.
Сомнений теперь никаких у них нет.
***

ЩАСТЯ.

Птахи лісові зібралися й звірі –
Чарівник щастя  пропонував.
Зайшли всі до нього вони за ним в двері,
І кожен  по-своєму дар уявляв:

– Це щось дуже смачне та приємне.
– Ні, це над лісом вільний політ.
– Ні, у траві серед ночі це шерех.
– Ні, щастя, все ж, – це життя без турбот...

Птахи сперічалися довго і звірі,
Не взмозі відповіді знайти.
Чарівникові не стали вже вірити.
Й він залишів всіх без світла тоді.
І темно навколо та холодно стало.

Відразу з’явилися думки одні.
Нарешті  тварини усі поблагали:
«Будь ласка віддайте нам радісні дні!»
Коли  Чарівник  повернув їм світло,
Багато чого усім стало примітно…
***