Апосiопези iснування

Раніше думав я , що боляче змінитись.
Реальність важко пережить,
Хотілося лише тужить,
І думав у собі закритись.

Я бачив мінуси там де немає їх,
Я бачив негатив,там де веселки колір.
Я чув лише лихого говір,
Я зупинитися у злі не міг.

Обдумував лиш те, що жити заважало,
Не розумів того, що я біду консервував.
Від цього завсігди страждав,
Аж поки іншим все не стало.

Перемінився світ,життя інакше ізробилось!
Прекрасний настрій,голова легка!
Пророблена робота є важка,
Що з песимізмом ницим не змирилась.

Апосіопези замінились знаком оклику!
Буття продовжує тривать!
Якщо себе за все картать,
Та не піддатись цьому поклику –

То й сам не будеш існувати,
Любити перестанеш,
Як іній навесні розтанеш
Себе й людей ти будеш проклинати.

Поганого на світі є.
Про це всі добре знають,
Крадуть,кричать,вбивають,
Ну добре,кожному своє!

Але усетаки існує й гарне,
Переконався,правда!Бачив сам!
Душевная і добрая краса, -
Зробилось все не так примарно...

24.01.2012р.