***
Світ печалі, мов хрести.
Вже ні сонця, ні роси,
Чорний смуток згустком болю.
А в гарячім попелищі
Полинами вітер свище,
Прип’ять згарищем
по полю.
І гірку отруту з чаші
П;єм в одноманітті часу
І на цілий світ біда…
Там земля згоріла, вмерла
І плювало люте жерло
Чорним подихом ядра.
Жах злетів у небо криком
І Планета стала димом,
Попелищем в небесах.
Згірклим вітром в поле тепле,
В вогневерті небо терпло,
Як шуліка в гору ; страх.
Кров кипить в вогні колючім,
І нестерпний біль пекучий,
Дзвони спомином гірким.
Чорні губи, долю вбито,
Страх пекельний пережито,
П’єм Чорнобильський полин.
Свидетельство о публикации №115011008067