Перший день навчання

ПЕРШИЙ ДЕНЬ НАВЧАННЯ

Не в вересні пішли до школи діти,
У жовтні перший дзвоник пролунав.
Не дарувало радість тепле літо,
Бо на Донбас насунула війна.

Зір тішило жовтневе небо синє,
Дерева вбрались в жовті сорочки.
Хвалилася намистом горобина,
Вдягнули синю форму діточки.

Уперше йшла до школи Соломія,
Несла барвисті квіти у руках.
Збулась її найбажаніша мрія,
Світилась щира усмішка в очах.

Її навчать читати і писати,
Для всіх відкрита брама в світ знання.
Кровиночку вела до школи мати,
Дитина має хист до навчання.

Для дітлахів подія урочиста,
Скінчилося дитинство без турбот.
Та на біду — зненацька обстріл міста!
Так наша влада знищує народ.

Свистіли кулі, рвалися снаряди,
Заплакало налякане дитя.
Дочку від куль закрила тілом мати,
Тим самим врятувала їй життя.

Все стихло... Соломійка підвелася,
За руку взяла матінку свою,
Несамовитим плачем залилася:
“Матусю, не лишай мене саму!

Я обіцяю на відмінно вчитись,
І стати медсестрою, як і ти!
Та у дворі з хлопчиськами не битись,
Тільки благаю, матінко, не йди!

Тебе я не ослухаюсь ніколи!
Чому закрила очі та мовчиш?
Чому не відведеш мене до школи?
Я вірю, ти жива, ти просто спиш...”

Біля матусі, впавши на коліна,
Щокою притулившись до грудей,
Молилася крізь сльози сиротина.
Це був її навчання перший день...

СОЛОМІЯ ГАЛИЦЬКА
(жовтень 2014)

       У 2014 році навчання для дітей Донецька розпочалося на місяць пізніше, ніж зазвичай: першого вересня школи не змогли відкрити через бойові дії.
Саме того дня, коли у донецьких навчальних закладах проходили урочисті лінійки, в один із них потрапив снаряд, імовірно від системи залпового вогню "Град". Загинули боєць підрозділу "Беркут", який охороняв навчальний заклад, батько одного із школярів та вчитель біології.
       Ще один снаряд потрапив у зупинку громадського транспорту неподалік школи, вірніше — у маршрутне таксі, що під'їхало до неї. Там загинуло дев'ятеро людей, сорок отримали поранення.