Казка для дорослого хлопчика. Пер. С. Груздевой
Завжди візьме когось в полон.
А я розраджу тихим словом,
І буде казка - дивний сон!
В ній ми удвох не люди - зорі,
А чорний шовк - не небо - дім,
Ліхтарик-місяць у покорі
Схиляє голову. І сім
Вузеньких сходинок донизу
Ведуть у світ зимових див,
Ми слід у слід туди, де ризик
Лякає: кокон темний звив.
Та все ж тримаємося разом,
І, підморгнувши, в білий сніг,
Як в ніжну постіль чемні пазли -
Стрибнули зірочки від всіх!
А заховалися - в обійми!
Де є проталина, там ми
Розфарбували чорне білим
І загубились у зимі!
Ти на моїй долонці спи,
І від тепла розтане грип!
Перевод Светланы Груздевой -
http://www.stihi.ru/2015/01/21/5740
Ты заболел…Напасть же снова…
Не может, чтоб не взять нас в плен…
А я утешу тихим словом –
И будет сказка без проблем.
Мы в ней вдвоём не люди – звёзды,
А чёрный шёлк не небо есмь...
Фонарь луны не смотрит грозно,
Склонивши голову… И семь
Ступенек узеньких, что книзу
Ведут нас в зимний мир чудес.
И мы след в след туда, где риском
Пугает кокон – тёмный бес.
Да всё же держимся-то вместе!
И, подмигнувши, в белый снег,
Как будто бы жених к невесте,
В постель запрыгни – ото всех!
А если спрятались – в объятья!
Где есть проталинка, там мы
Смели все чёрные заклятья
И потерялись средь зимы.
Ты на моей ладони спи –
И от тепла растает грипп!..
Свидетельство о публикации №115011010519