Нiч тютюнова

Ніч тютюнова й твоя оголена постать,
Музика Спліну, як завжди блакитний екран.
Амур в тебе цілився, та все ж таки не попав,
Мені ж було солодко і я не змогла мовить: "Досить"

Мені ж було гаряче і я задихалась всю ніч,
Напевне вона вже давно перекрила нам кисень.
Мені не хотілось нічого: ні моря, не пісень,
Мені лиш хотілось піти на твій лагідний клич.

Ця ніч вже давно нам обом перехоплює подих,
А в мене в уяві лише півоголений ти.
Ми мовби одне. Ми ж не спалюєм наші мости?
Бо все, що у мене тут є - це твій лагідний дотик.

І все у тобі - від погляду й до кутиків вуст,
Усе ідеально, все так невпинно бажанно,
Так рідко тебе я цілую - частіше цитую Жадана,
І хочу хоч раз скуштувати десерт із розпуст.

І кожен твій дотик вогнем обпікає мене,
Ти - хлопчик на скейті. Ти мій особистий палач.
А я все частіше собі промовляю: не плач,
Бо пристрасть у нас і мабуть вже вона не мине.

Ніч тютюнова й твої пресолодкі вуста,
І дотики тіла, що оппалили мов лід,
Тепер у тобі зосередився цілий мій світ,
Пишу не вірша я, пишу лиш тобі я листа,
І знов вирушаю в політ.

(с)Аполлінарія Андріївна
2015