Бiль та заклик

БІЛЬ ТА  ЗАКЛИК

Мами, бережіть своїх синів.
Нащо гріх тяжкий на душу брати?
Свій народ безжалісно вбивати?
Божий заповіт любові вчив.

Не штовхайте їх на шлях війни,
Бо вони там смерть свою зустрінуть,
У труні повернуться, загинуть,
Будуть спати у сирій землі.

Зупиніть своїх чоловіків,
Сиротою лишиться дитина.
Чорне зло примушує людину
Проливати кров своїх братів.

Вбережіть онука від біди.
Лютий ворог відібрав свободу,
Чинить геноцид свого народу,
Ворожнечу сіє по землі.

Не пускайте брата на війну.
Краще поясніть усій родині,
Що ми є слов`яни, ми русини,
Маєм одну землю, кров одну.

Встану рано-вранці на зорі,
В час лихий та у тяжку хвилину,
Перед Богом впаду на коліна,
Прихилюся низько до землі.

І промовлю: "Боже, захисти
Україну-мати від фашизму,
Від війни, ненависті, нацизму,
Від байдужості та сліпоти!

Хай прозріють люди від брехні!
Ворог зерня смути в душі сіє,
На сльозах та крові багатіє,
Поки гинуть люди на війні."


СОЛОМІЯ ГАЛИЦЬКА
(серпень 2014)

Розстріл майданівською владою «Небесної сотні», катування та вбивства бійців «Беркута» та інших незгідних з державним переворотом людей у київському будинку профспілок, спалення зайвих трупів у крематоріях, пограбування історичних музеїв, нахабне вбивство опозиційних політиків, спалення незгідних з фашистським режимом людей в одеському будинку профспілок, вбивства людей на Донбасі тощо — усе це викликало в мене страшне обурення і жах.
Я кричала щосили, щоб зупинити та напоумити людей, але мене не почули. Тоді, для власної безпеки, я взяла собі псевдонім, відкрила у соцмережах нові сторінки та почала писати листівки. А для того, щоб привернути увагу читачів, я стала їх римувати.