Нас запевняли, що поруч є брат,
Який ніколи не зрадить і захистить.
Якщо це правда, чому ж автомат
Він націлив в наш бік в одну мить?
Невже такою є братерська любов?
А я думав, що вона нескінченна.
Вважав, брат за брата проллє кров,
Вірячи, що дана ідея – священна…
Хто б міг очікувати братньої зради,
Огидної, немов звірячий оскал?
Ми ослабли, і брат проявив вади,
Встромивши нам в спину кинджал.
Немає слів, щоб цей біль передати,
Біль, що труїть плоть, немов ртуть.
Він зміг підкосити, але не зламати,
Не наблизити, але відштовхнуть…
Відтепер колишній брат – не брат.
Добре, що ми з ним зовсім не схожі,
Бо не може бути привітливим кат.
Дії його – вкрай злочинні, ворожі.
07. 01. 2015 р.
Псевдобратерство
© Copyright: Виталий Шмоллер, 2015
Свидетельство о публикации №115010901649
Свидетельство о публикации №115010901649
Рецензии