Не плач, кохана, я з війни вернусь.
Тебе й дітей обійму, поцілую,
Батькам, як завше, до землі вклонюсь
І про життя з тобою помізкую.
Не плач, кохана, Бог нас береже
І Ангел нас усіх охороняє,
Та й Мати Божа всіх нас стереже,
Бо вдома кожного все ж хтось-таки чекає.
Не плач, кохана, я з війни вернусь…
Ти лиш молися, не втрачай надії.
Думками я щомиті звідси рвусь…
Тут гинуть наші, хлопці молодії.
Не плач, кохана, я з війни вернусь –
Як завше, у любові будем жити.
Безперестану Богові молюсь,
Життя навчився більше я любити.
Не плач, кохана, адже я живий…
З війни додому, люба, я прилину.
Вкраїну захищать – наказ святий…
А ти молися…. – й я все ж не загину.
Не плач, кохана, я з війни вернусь
І привезу додому перемогу…
Молися ти, і я за це молюсь,
Жени з думок неспокій і тривогу.
09. 01. 2015.
Не плач, кохана...
© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2015
Свидетельство о публикации №115010910620
Свидетельство о публикации №115010910620
Рецензии