Бывает миг...
Бывает миг такого потрясенья:
Увидишь мир, как будто в первый раз.
Простая туча в серости осенней
Распишет купол неба сотней страз.
Ты замираешь в предвкушенье сказки,
Глаза Вселенной светятся в душе,
И незаметно с лиц спадают маски,
Становится понятной суть вещей,
Где в нищенскую к жизни принадлежность
Сиянием вплелась голубизна.
А память напрямик спешит в безбрежность
Оттуда о тебе напоминать.
*** *** ***
Ліна Костенко
"Буває мить якогось потрясіння..."
Буває мить якогось потрясіння:
побачиш світ, як вперше у житті.
Звичайна хмара, сіра і осіння,
пропише раптом барви золоті.
Стоїш, як стогін, під склепінням казки.
Душа прозріє всесвітом очей.
Кричить гілля. З облич спадають маски.
Зі всього світить суть усіх речей.
І до віків благенька приналежність
переростає в сяйво голубе.
Прямим проломом пам'яті в безмежність
уже аж звідти згадуєш себе.
Свидетельство о публикации №115010900101
Только:Сиянием вплелась голубизна. (подумай, вроде глагол и тут должен быть в настоящем времени, а то несоответствие временное)
Спасибо тебе!
Марианна Казарян Вьен 14.01.2015 02:20 Заявить о нарушении
Покумекаю ещё.
Спасибо, Мариша)))
Елена Толстенко 15.01.2015 11:56 Заявить о нарушении