45- року..

У давнину, сиву й глибоку
Десь сорок пятого аж року
Мій дід, то прадід мого сина
У ту війну, в бою загинув..

Там воював він до останку
Тепер медаль лише на згадку
За Україну, неньку- мати
Не страшно й було помирати!

За світлу нашу перемогу
Ми дякували тільки Богу!
Та всім загиблим на війні
Уклін низький їм до землі!
08 01 2015 р
Вікторія Р


Рецензии