Про нас...
…П’янило безсоння думками у ніч,
боровся з самотністю – перемагав.
Здавалося, зможу здолати я гріх,
отой, коли серцю твоєму завдав
незнаного болю в кривавій пітьмі.
Спокою немає в докучливім сні,
забувши про свій біль – пробачив тобі,
а ти відвернулась, лишила страх свій…
Приходила в очі дивитись мені,
бурчала в кутку на колінах: «пробач!»…
Хитався неспокій за щастя в душі,
терпіння зникало… Раніш у очах
була в твоїх радість, не сльози за нас…
© Copyright: Виктор Сурженко, 2015
Свидетельство о публикации №115010702802
Свидетельство о публикации №115010702802
Рецензии