Сумний святвечір... бо в Україні - війна...
Десь у диких степах учувається бій.
І для когось навік там замовкла зозуля.
Люта лайка гармат, протиборство стихій…
Стережися: летить, мов заблукана, куля.
Хоч би ти зі страхУ не підняв білий стяг!
За тобою – Майдан, Подніпров’я, Полісся,
предки наші: козак, і кобзар, і чумак…
Поруч сестри, брати – допоможуть, надійся!
Всюди скалки буття різномастих часів,
кванти світла і тьми мов простромлюють Душу.
І злилося усе, через суть-об’єктив,
У єдині слова: «Я це витримать мушу!»
Я це витримать мушу! Я это выдержать должен!
© Copyright: Елена Швец-Васина, 2015
Свидетельство о публикации №115010611681
Свидетельство о публикации №115010611681
Рецензии
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.