Завесніли сади білим цвітом,
Сонце пестить небесну блакить,
І веселкою травень повитий,
Шле бузковий, духмяний привіт.
Теплі ранки росою умиті,
Загадково у літо пливуть,
І долини, квітками укриті,
Нас у казку барвисту ведуть.
І радіє усе цій онові,
І чарує, дарує красу,
Розквітає земля у любові,
Її промінь в долонях несу.
Ця любов нескінчено триває,
Я безмежно радію тому,
І до Господа знов промовляю
І вклоняюся низько йому.
Завеснiли сади...
© Copyright: Татьяна Ахинько, 2015
Свидетельство о публикации №115010505767
Свидетельство о публикации №115010505767
Рецензии