Про що мовчать потомлені тіла?
Про що мовчать вуста почервонілі?
Чому твої блакитні очі такі милі
Й відкіль у них багато так тепла?
Я розтаю під дотиками вій,
Твої долоні у моїм волоссі.
Йдемо по берегу, роздягнені і босі.
Серпнева ніч. О, як ми винні їй!
О, як ми винні ночі за цілунки,
За теплії обійми під дощем.
Мій страх і лід були розбиті вщент.
Спасибі тобі, нічко, за дарунки.
Пiсня без назви
© Copyright: Анастасия Ткаченк0, 2015
Свидетельство о публикации №115010511687
Свидетельство о публикации №115010511687
Рецензии