Мої пальці знову холодні.
Я молюсь до всіх святих та янголів.
І ця зима мене виснажила,
Я її зустрічала з прокляттями.
Всі ті ночі оманою виткані.
Хоч кричи-не кричи намарно все.
За брехнею не бачу правди.
А вино моє змішане з кривдою.
Ти Голгофою в снах і помислах.
Найкраще було б тебе знищити.
А я зрослася зі слабкістю.
Блукаю старими кладовищами.
Шукаю сили все це покинути,
А потім вдома вмикаю аудіозаписи,
І задихаюсь під їх хвилями.
Трохи
© Copyright: Алла Паранойя, 2015
Свидетельство о публикации №115010510725
Свидетельство о публикации №115010510725
Рецензии