Новорiчна лiсова ато 2015

Новорічна ЛІСОВА АТО 2015

Та-там, - де ми росли – пеньки тепер ридають та сумують.
Де будемо за кілька днів-годин – не хочеться і знать.
Ту-тут, - тепер, в вагонах, цілий ліс. Всі на базар мандрують.
Та лісники, тепер, навчилися з відкритими очима спать.

Там-там, - в дитинстві, свято залишилось й подарунки…
Веселий спів і хороводи, погляд  мами, чарівна пора.
Ту-тут, -  дорослих конкурентів ліс, на вікнах візерунки…
 На кріслах-лавах - хвоя… в тамбурах, на сходах:  сніг, кора.

Та-тах, - стріляють у країні і працюють без зупину пилорами.
З ялинок не святкові роблять труни-домовини для дітей.
Ням-ням - не кашку витирають з почорнілих губ, старіють мами…
А злодії, що з лісу у міста вивозять мертвих… зачекалися вістей.

Вони говорять: « … а за що нам жити?»…
                «чини КАМАЗами вивозять… і, - нічого»…
Вони не думають, що треба щось змінити.
                Що не потрібно ката заміняти: старого на нового!

Вони придбають вогників-гирлянд із братнього Китаю…
Вони: «ВКРАДИ-ПРОДАЙ»! Проп’ють: все, що горить… не знають
 
      Не розуміють і не хочуть розуміть… немає чим… а то!

Тік-так, - летить шалено час зі снігом взимку в заметілі…
Так рік за роком перетягує нас всіх в майбутнє…
З пеньків у спеку крихітні, колись, повстануть тіні…
Туп-туп  - стоїть народ чимало часу, мов витязь на «розпутті».


Поет ХХ сторіччя  4 січня 2015 року с. Торгановичі