Вже не має сенсу вчорашня мрія,
Хоч у серці ще жевріє надія,
І так холодно у моїй душі,
І не пишуться щирі вірші.
Фартовий день ще прийде до мене,
І мрійливий єдиног у казку сам попливе.
Але, зараз, сум оголяє душевні вени,
І пече серце від зради й проблеми.
Бо, Горить моя печаль у вогні зрад,
Що так вміло завітали у весняний сад,
Який мав фіалками цвісти й буяти,
І на свого володаря чекати.
Але у саду бур'ян вкорінився,
І той зачах і опустився.
Усе це сталось у моїй душі,
І більше не пишуться яскраві вірші.
15.12.14. р. Б.
Не ма сенсу вчорашня мр1я
© Copyright: Оксана Олейник Львов, 2015
Свидетельство о публикации №115010404922
Свидетельство о публикации №115010404922
Рецензии