…самотньо-недосяжна осінь,
в сльозах, в пожухлому вбранні
у завтра, Віри-неба просить,
чаклує на яву, і у вві сні
на дні відродження… з безтями
у світ вертається весна!
в привітно недосяжних барвах
виспівує пісні душа,
прямуючи до Сонця, Мрія
Любові вчить і спокушає,
і любить Серце, не жаліє –
дає Любов, не відбирає…
з Любов, ю у серцi...
© Copyright: Виктор Сурженко, 2015
Свидетельство о публикации №115010402058
Свидетельство о публикации №115010402058
Рецензии
