музи мої переповнюють кухню,
владно ставлять мене на коліна
на підлогу, на котрій від чаю сухо,
і зминають губи,
зліплені з глини.
сумарна кількість їх повідомлень
про їх же народження передчасне
завелика для того, щоб мозок стомлений
хоч коли-небудь вийшов
зі стану трансу.
зосереджено зв*язують мене ночами,
аби тільки я лиш про них писала.
приходять, виснажені, мов прочани,
щоб знову піти і щоб я не спала.
колись я зберу їх разом, знервованих,
впаду на ревнощі їх долонь.
щоб там врятуватись останніми строфами,
приставленими до білявих скронь.
музи мого божевiлля
© Copyright: Долька Полыневая, 2015
Свидетельство о публикации №115010401419
Свидетельство о публикации №115010401419
Рецензии