я прийду увечері,
заховаюся в чашечку з порцеляни
і блаженно зітхну,
що більше нікуди не маю бігти.
я знов відхилю рішуче
його залицяння,
лишивши на стінах під*їзду
сліди від червоних нігтів.
пальці будуть плести мереживо,
а душа забажає зброї.
я вперше до сліз перед кожним вибачусь,
тільки всі почують "пішли ви!..".
ніж сидіти у пеклі й слухати,
як моє алтер-его збоїть, -
хлопчику мій, ліпше вибери ту,
з ким ти справді
станеш
щасливим.
збiй у системi
© Copyright: Долька Полыневая, 2015
Свидетельство о публикации №115010401409
Свидетельство о публикации №115010401409
Рецензии
мне нравится.
сам язык красив и как будто тянется,
как поешь!
пусть я не все понял, но красиво.
Илья Илья Курин 08.01.2015 03:00 • Заявить о нарушении
сам язык красив и как будто тянется,
как поешь!
пусть я не все понял, но красиво.
Илья Илья Курин 08.01.2015 03:00 • Заявить о нарушении