Море бушуe пiною прибою
Море бушує піною прибою,
З силою хвилю вітер несе,
Хмари кусками пливуть над тобою,
А ти в цьому вихрі забула про все.
По наберЕжній вітер шугає,
Листям жбурляє, кропить дощем.
Хвиля об берег б'ється, ридає,
Стогне останнім нестерпним плачем.
Ти лиш самотня стоїш на причалі,
Дивишся з сумом в тривожную даль.
Жовті листки клена хвиля качає,
І навіває тугу й печаль.
Море бушує піною прибою,
Тіло пронизує вітром печаль.
Ми назавжди попрощадись з тобою,
І сумом накрила очі вуаль...
(1970)
© Copyright: Людмила Татур, 2015
Свидетельство о публикации №115010308896
Свидетельство о публикации №115010308896
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.