нiяк не вiдстати...

…хмара на хмару, немов арештанти,
купа на купу намножились мовчки –
думи торішні од мрій не відстали,
Пам'ять залишить лиш згодом їх дотик…
обриси завтра неясні нікому,
віри немає ілюзіям більше,
вирвавшись в небо, і знов до полону
дарма гадати на долю…


Рецензии