Таке примарилось...

Ми не з одного з тобою тіста,
Бо я з ребра, а ти з ефіру,
Тони повітря до твого міста…
Таке примарилось, допіру.

Ми із одного таки століття,
То може місце одне хоч вільне
Є у твоєму бутті-політті,
У завіконні, хоча й не чільне?..

Я буду тихо там у куточку
Собі днювати і гріти душу,
І так неквапно, по листочку,
Вкладати сни в альбом із плюшу.


Рецензии
Чудовий буде альбом...)

Сара Мильгрем   04.01.2015 19:37     Заявить о нарушении
Альбом снів... а чому б ні.. Спасибі за відгук.

Фиолетта   08.01.2015 14:44   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.