А что?.. Из Лины Костенко

* * *

А что? Коль от раздумий мало толку,–
сама подвешу огоньки на ёлку,
фонарики начнут мерцать опять,
снежинки в бесконечность полетят.
Начну о жизни спрашивать кукушку.
Она молчит, она клюёт хлопушку.
Над ней висит большая шишка, важная.
Жизнь сложная, кукушечка бумажная.
Затем на ёлке, где-то на опушке,
я поселюсь в малюсенькой избушке,
где со звездой глядит в её оконце
Кот в сапогах с усищами гасконца.
Там  дождик серебриться  не устанет,
и там меня навряд ли кто достанет.
Я погашу гирлянду-лилипутку…
А что, передохнула же минутку.


Ліна Костенко


* * *

А що? І я спочину на хвилинку.
Сама собі запалюю ялинку.
Ліхтарики нехай замерехтять,
сніжиночки нехай собі летять.
І про життя спитаю у зозульки.
Boнa мовчить, обкльовує бурульки.
Над нею висить шишечка кедрова.
Життя складне, зозулька паперова.
І поживу в малесенькій хатинці,
що так притульно висить на ялинці,
де заглядає в зоряні віконця
Кіт у чоботях з вусами гасконця.
І там ніхто мене вже не дістане,
і срібен дощик йти не перестане.
І знову тихо погашу ялинку...
А що, і я спочила на хвилинку.